Баптисти та євангелізація

«Отже, віра — від слухання, а слухання — через Слово Боже».
Римлян 10:17

Баптисти віддані євангелізації — проголошенню Євангелія Ісуса Христа, щоб інші люди могли повірити в Ісуса як Господа і Спасителя. Те, що євангелізація є пріоритетом, виявляється практично в кожній сфері баптистського життя.

Основи євангелізації

Євангелізація — не другорядна справа на узбіччі, а невіддільна частина того, ким є баптисти. Баптистський наголос на євангелізації ґрунтується на тих самих віруваннях і практиках, які становлять баптистські відмінні переконання.

Наприклад, віра в панування Христа є фундаментальним баптистським переконанням. Оскільки Ісус є Господом, ті, хто йде за Ним, повинні виконувати Його накази. Ісус наказав: «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19). Він також проголосив: «Ви будете Моїми свідками» (Дії 1:8). Велика заповідь Ісуса (Матвія 22:36–40) закликає ділитися Доброю Звісткою про Нього; любов до ближніх неодмінно включає розповідь їм про спасіння у Христі.

Для баптистів Біблія є авторитетним джерелом учення про доктрину та християнське життя. Біблія навчає, що спасіння від влади й покарання гріха, від пекла до неба, приходить лише через віру в Божий благодатний дар — Його Сина, Господа Ісуса Христа (Івана 3:16–18; Ефесян 2:8–10). У Біблії записані слова Ісуса: «Я — дорога, і правда, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Івана 14:6).

Спасіння не приходить через добрі діла, таїнства, хрещення або членство в церкві, а лише через відповідь віри на Божий благодатний дар спасіння в Ісусі Христі. Тому Біблія також наголошує на важливості проголошення Євангелія, щоб люди могли почути, повірити в Ісуса і спастися (Римлян 10:13–17).

Спасіння передбачає особисті взаємини з Ісусом Христом. Баптисти вірять, що Біблія навчає про спасіння як про особистий досвід, який виникає через особисте покаяння у гріхах і віру в Христа. Ісус порівняв це з народженням згори (Івана 3:7). Цей досвід не обов’язково є емоційним, але він завжди особистий. Ніхто не може пережити його замість іншої людини.

Біблія навчає, що Євангеліє призначене для всіх і що кожен, хто вірить у Христа як Господа і Спасителя, може отримати спасіння (Івана 3:16; Римлян 10:13). Тому всіх людей слід закликати довіритися Христу як Спасителю й іти за Ним як за Господом.

Засоби євангелізації

Через важливість євангелізації баптисти використовують усі законні засоби, щоб закликати людей повірити в Ісуса. Примус є незаконним засобом спонукати людину йти за Ісусом. Ісус не змушував людей слідувати за Ним (Матвія 19:16–22). Щоб відповідь на Євангеліє була справжньою, вона повинна бути вільною й добровільною. Тому баптисти наполягають, що і проголошення Євангелія, і відповідь на нього мають бути добровільними.

Баптисти вірять, що євангелізація є можливістю та відповідальністю кожного віруючого. Хоча Бог наділяє деяких людей особливим даром євангеліста (Ефесян 4:11), усі послідовники Христа повинні ділитися Євангелієм. Один із аспектів біблійного вчення про священство всіх віруючих полягає в тому, що кожен віруючий-священник повинен служити іншим, з любов’ю ділячись із ними Євангелієм. Євангелізація призначена для всіх, а не лише для пасторів, місіонерів та євангелістів.

Особисте проголошення Євангелія іншим людям відіграє життєво важливу роль у євангелізації. Баптистів закликають молитовно ділитися особистим свідченням про власну віру в Христа, тобто бути свідками (Дії 1:6–8). Церкви, асоціації та конвенції забезпечують навчання й підбадьорення, щоб люди могли бути свідками.

Частиною такого особистого свідчення є позитивне християнське життя, яке приваблює інших до Євангелія. Однак баптисти усвідомлюють, що сам спосіб життя не може належним чином передати основні істини Євангелія: безгрішне життя Ісуса, Його жертовну смерть, Його воскресіння та необхідність відповісти на Нього вірою для спасіння. Потрібні слова (Римлян 10:8–17). Євангелізація передбачає проголошення Євангелія і вчинками, і словами.

Проповідь Євангелія (2 Тимофія 4:2) є ще одним способом, у який баптисти здійснюють євангелізацію. Проповідь під час богослужіння зазвичай має євангелізаційний наголос, навіть коли вона переважно присвячена іншим питанням. Баптисти проповідують під час спеціальних євангелізаційних зібрань, просто неба поза церковними будівлями та в таборах, закликаючи людей повірити в Христа як Спасителя і Господа.

Баптистське навчання (Матвія 28:20) також має євангелізаційний наголос. Наприклад, баптисти вважають, що недільна школа має подвійну мету — вивчення Біблії та євангелізацію. Навчальні заняття в літніх біблійних школах, на ретритах і конференціях містять євангелізаційний елемент. Баптистські навчальні заклади всіх типів існують не лише для освіти, але й для євангелізації.

Служіння людським потребам (Матвія 25:31–46), яке здійснюють баптисти, також має подвійну мету — задовольняти фізичні, розумові й емоційні потреби та ділитися Євангелієм. Більшість баптистів вважає, що потреби не задоволені належним чином, доки не враховані як фізичні, так і духовні потреби.

Баптисти створюють спеціальні організації та проводять зібрання для заохочення й розвитку євангелізації. Наприклад, баптистські конвенції часто мають відділи зі співробітниками, які проводять євангелізаційні кампанії, допомагають церквам та іншим баптистським установам покращувати євангелізацію, а також організовують конференції для навчання й натхнення баптистів у цій справі. Подібно до цього, у багатьох баптистських семінаріях є викладачі, які спеціалізуються на навчанні євангелізації.

Молитва про те, щоб християни сміливо проголошували Євангеліє (Дії 4:31), і про те, щоб люди повірили в Господа Ісуса Христа та спаслися, посідає визначне місце в баптистських євангелізаційних зусиллях. Насправді молитва повинна бути основою кожного аспекту євангелізації.

Перешкоди та виклики для євангелізації

Наголос баптистів на євангелізації та їхні зусилля в цій справі не позбавлені перешкод і викликів. Через життєво важливу роль євангелізації в тому, щоб допомогти людям знайти спасіння у Христі, сатана намагатиметься руйнувати євангелізаційні зусилля.

Апатія та байдужість з боку християн, безперечно, перешкоджають ефективній євангелізації. Причин такого стану багато, зокрема духовна незрілість, нестача біблійного розуміння та духовний занепад.

Страх також перешкоджає євангелізації. Люди можуть боятися невдачі, насмішок, відкинення й навіть ворожої реакції, якщо вони намагатимуться євангелізувати. Такі перешкоди можна подолати, усвідомлюючи участь Святого Духа в проголошенні Євангелія (Дії 4:31). Ісус пообіцяв, що Святий Дух наділить силою тих, хто буде Його свідками (Дії 1:8). Саме Святий Дух, а не людина, яка свідчить, приносить переконання й спонукає загублену людину до посвяти.

Сумнів в унікальності Христа як єдиного шляху спасіння може зруйнувати євангелізаційні зусилля. Універсалізм — переконання, що зрештою спасуться всі; релятивізм — переконання, що Христос є лише одним зі шляхів, а не єдиним шляхом до спасіння; і матеріалізм — переконання, що не існує нічого, крім матерії в русі, а отже, не існує духовного спасіння, — широко поширені й підривають євангелізацію.

Висновок

Баптисти є євангелізаційним народом завдяки своїм основним переконанням і використовують багато засобів для поширення Доброї Звістки про Ісуса Христа. Проте перешкоди та виклики заважають євангелізаційним зусиллям. Через молитву та духовне зростання у Христі ці труднощі можна подолати, а євангелізація може стати широкою й ефективною.

«Велику справу євангелізації… повинна здійснювати церква саме як церква, і, наскільки це можливо, до неї має бути залучений кожен член церкви».
The Watchman, 10 грудня 1896 р., с. 10