Чи є компетентність душі ГОЛОВНОЮ баптистською відмінністю?

«Виберіть собі сьогодні, кому будете служити».
Ісуса Навина 24:15

Чи є компетентність душі головною баптистською відмінністю? Деякі видатні баптистські провідники минулого й сучасності, здається, вважали, що це можливо.

«…принцип компетентності душі в релігії під Божою владою
є особливим баптистським внеском у світову думку…»
Е. Й. Маллінз (1860–1928)
баптистський педагог/богослов

«З цього принципу випливають усі інші елементи баптистської віри…»
Гершел Г. Гоббс (1907–1995)
баптистський пастор/богослов

«Поняття компетентності душі — це більше, ніж окреме вчення;
фактично воно лежить в основі всіх інших доктрин віри».
Г. Леон Макбет (1931–2013)
баптистський педагог/історик

Значення компетентності душі

Що означає «компетентність душі»? Для позначення цього поняття вживали різні терміни, зокрема свобода душі, свобода совісті та компетентність душі. По суті, це дана Богом свобода й здатність людини пізнавати Божу волю та відповідати на неї. Баптисти вірять, що Бог наділяє людей компетентністю, тобто здатністю робити вибір. Люди не є маріонетками чи машинами.

Баптисти наголошують, що ця здатність є не просто людською рисою, а даром від Бога. Під час створення Бог дав людям свободу робити вибір. Розповідь про створення в книзі Буття цілком ясно показує, що ця свобода несе із собою величезну відповідальність. Ми відповідаємо за свій вибір. Бог визначає наслідки добрих і поганих рішень. Коли ми користуємося свободою, щоб слухатися Його, маємо життя. Коли ж використовуємо свободу, щоб відкинути Його, наслідком є смерть (Буття 1–2).

Біблія і компетентність душі

Біблія сповнена прикладів компетентності душі. Вона виходить із того, що люди мають свободу вибору. Біблія також навчає, що люди відповідальні перед Богом за свій вибір.

Наприклад, дарування Богом Десяти Заповідей передбачало, що люди здатні їх зрозуміти та вільні прийняти або відкинути. Прийняття приносило благословення, а відкинення — покарання. У будь-якому разі передбачалися і здатність, і свобода вибору (Вихід 20:1–17).

Народові Ізраїлю було запропоновано вибір, а це свідчить про здатність приймати рішення. Ісус Навин проголосив: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити» (Ісуса Навина 24:15). Цей заклик не мав би сенсу, якби люди не мали здатності або свободи вибирати.

Герої віри у Старому Завіті, як-от Ілля, Єремія та Ісая, відмовлялися поступатися своєю свободою совісті перед державними правителями.

Новий Завіт у різний спосіб підтверджує свободу душі. Ісус виходив із того, що люди мають дану Богом здатність вирішити, йти за Ним чи ні. Він показував, що вони вільні вірити або не вірити, але несуть відповідальність за свій вибір (Івана 3:16–21). Одні повірили й пішли за Ним, а інші — ні (Матвія 19:16–22).

Ісус ніколи не примушував і не силував людей іти за Ним, а тому ніколи не порушував свободи їхньої душі.

Автори Нового Завіту послідовно викладали поняття свободи душі. Наприклад, апостол Павло писав: «Бо чому мою свободу має судити чуже сумління?» (1 Коринтян 10:29, NIV). А галатів він закликав: «Христос визволив нас для свободи» (Галатів 5:1, NIV).

Крім того, провідники новозавітних церков подавали приклад компетентності душі. Вони ніколи не примушували нікого приймати Ісуса як Господа і Спасителя. Навпаки, вони протистояли релігійній і державній владі, яка намагалася змусити їх не вірити в Ісуса й не говорити про Нього (Дії 5:17–42).

Напади на вчення про компетентність душі

Поняття компетентності душі зазнавало нападок із різних причин. Дехто стверджує, що така свобода обмежувала б Божий суверенітет. Баптистська відповідь на це заперечення полягає в тому, що суверенний Господь всесвіту Сам вирішив створити людей зі свободою вибору. Біблія чітко підтримує такий погляд на створення людини, одночасно утверджуючи як істину і Божий суверенітет, і свободу людської душі.

Інші звинувачували ідею компетентності душі в тому, що вона веде до людської зарозумілості й гордості. Звичайно, таке може статися, але правильне розуміння цієї істини має вести до смирення. Усі людські здібності, зокрема свобода вибору, є Божим даром.

Ще одне звинувачення полягає в тому, що поняття компетентності душі веде до суб’єктивізму та гіперіндивідуалізму, через що нехтується важливість спільноти віруючих. Звичайно, будь-яке вчення можна довести до шкідливої крайності. Проте за правильного розуміння свобода душі здійснюється в контексті спільноти віруючих.

Короткий виклад біблійного вчення про компетентність душі

Коротко кажучи, Біблія викладає такі істини щодо компетентності душі:

–Кожна людина має дану Богом здатність пізнавати Бога та Його волю.

–Бог, суверенний над усім творінням, дарував цю свободу.

–Ця здатність є Божим даром, а не людським витвором.

–Тому люди вільні робити вибір; вони не маріонетки.

–Бог не примушує і не силує виконувати Його волю; ані віру, ані любов неможливо нав’язати.

–Разом із цією здатністю та свободою приходять відповідальність і підзвітність. Вибір має наслідки.

–Користуючись свободою душі, людина повинна шукати мудрості у членів спільноти віри — як сучасних, так і минулих поколінь.

–За свій вибір відповідає окрема людина. Відповідь віри має бути особистою, а не відповіддю групи, до якої ця людина належить.

–Уряди та релігійні організації не повинні примушувати людей належати до певної церкви, сповідувати конкретний символ віри чи дотримуватися певної форми поклоніння. Такі дії порушують свободу совісті й суперечать Божій волі щодо Його творіння.

Компетентність душі та інші баптистські переконання

Хоча компетентність душі, можливо, і не є тією єдиною баптистською відмінністю, вона, безперечно, лежить в основі інших баптистських переконань. Баптистська відмінність — це сукупність кількох дорогоцінних переконань і практик, міцно заснованих на Біблії.

Проте компетентність душі пов’язана з більшістю інших баптистських переконань і справді лежить у їхній основі. Наприклад, щодо авторитету Біблії баптисти наполягають: хоча біблійні науковці, учителі та пастори можуть давати корисні пояснення, кожна людина має здатність і відповідальність самостійно читати, тлумачити та застосовувати Писання під проводом Святого Духа.

Баптисти вірять, що Біблія навчає: спасіння від гріха й смерті до прощення та вічного життя приходить лише через відповідь віри на Божий благодатний дар — Його Сина. Баптисти також наполягають, що люди здатні відповісти вірою на Божу благодать і що така віра має бути вільним вибором. Тому люди повинні бути вільними від спроб державних або церковних посадовців примусити їх до віри чи перешкоджати їй.

Хрещення віруючих, ще один важливий баптистський акцент, також передбачає компетентність душі. Хрещення призначене лише для тих, хто вільно відповів вірою на Божий благодатний дар спасіння. Нікого не слід примушувати до хрещення. Така дія порушила б дану Богом свободу вибору цієї людини.

Висновок

Однією з причин, чому світські й релігійні деспоти протягом століть жорстоко переслідували баптистів, є те, що вони зневажають свободу. Боячись свободи, вони намагаються втиснути всіх у власну релігійну форму.

Перед лицем таких спроб більшість баптистів користувалися компетентністю своєї душі й позитивно відповідали на настанову Павла: «Отож стійте у свободі, яку дарував нам Христос, і не піддавайтеся знову під ярмо рабства» (Галатів 5:1).

Баптистам також слід завжди наголошувати, що свобода несе із собою відповідальність. У Христі ми вільні служити іншим у любові: «Бо ви, брати, покликані до свободи; тільки б ваша свобода не стала приводом догоджати тілу, але любов’ю служіть один одному» (Галатів 5:13).