Баптистське конгрегаційне управління церквою: виклик

«Не робіть нічого підступом
або з чванливості, але в покорі
майте один одного за більшого
від себе».
Филип’ян 2:3

Конгрегаційне управління під верховенством Христа як Господа є основоположним баптистським принципом церковного устрою, що ґрунтується на Біблії. Однак сьогодні цей ідеал стикається з багатьма викликами.

Очевидні причини послаблення конгрегаційного управління

Дослідники баптистського церковного життя називають низку чинників, які випробовують конгрегаційне управління. У деяких церквах існує корпоративна бізнес-модель. Пастор діє як своєрідний генеральний директор, наділений владою одноосібно ухвалювати важливі рішення щодо церковних фінансів, персоналу, програм, а інколи навіть вимог до членства. У деяких церквах певна група, наприклад диякони або керівні пресвітери, виконує роль, подібну до ради директорів комерційної корпорації.

Головним виправданням такого підходу до церковного управління згори вниз часто називають його ефективність. Рішення ухвалює одна людина або кілька людей без необхідності залучати велику кількість осіб до роботи комітетів і ділових зібрань. Звичайно, здорові ділові принципи мають бути корисними для церкви. Проте доцільність не повинна визначати основний устрій церкви.

Моделі генерального директора та ради директорів можуть здаватися ефективними, але вони часто призводять до руйнівних конфліктів у баптистській церкві. Більшість серйозних церковних конфліктів виникає через питання керівництва, і багато з них спалахують тоді, коли пастор намагається встановити контроль. Такі конфлікти нерідко закінчуються звільненням пастора. Через це також відбуваються розколи церков. Звичайно, провина не завжди лежить на одній людині чи групі, але основною причиною часто є спроба підірвати конгрегаційне управління.

Загроза конгрегаційному управлінню може походити не від пасторів, дияконів чи пресвітерів, які претендують на владу, а від кількох членів церкви, котрі здобувають надмірний вплив. Коли контроль переходить до небагатьох людей, конгрегаційне управління занепадає.

Основні чинники, що підривають конгрегаційне управління церквою

Дослідники баптистських церков указують і на інші чинники, які заважають здійсненню біблійного ідеалу конгрегаційного управління церквою. Одним із головних чинників може бути значна кількість членів церкви, які залишаються незрілими у своєму християнському зростанні. Ефективне конгрегаційне управління залежить від того, щоб громада складалася з людей, які не лише викуплені Христом, а й зростають до здорової зрілості в Ньому. Люди, які не пережили спасіння благодаттю через віру, не матимуть якостей, необхідних для дієвої участі в конгрегаційному управлінні, зокрема біблійного розуміння священства віруючих і компетентності душі.

Так само люди, які не пережили змістовного християнського зростання й учнівства (1 Коринтян 3:1–14), можуть не мати духу служіння та глибокої відданості Ісусові як Господу (Филип’ян 2:5–11). Ефективне здійснення конгрегаційного управління вимагає, щоб люди прагнули виконувати волю Христа щодо церкви та шукали розуміння й мудрості в інших віруючих-священників.

Апатія та байдужість також підривають конгрегаційне управління, спричиняючи низьку відвідуваність ділових зібрань та інших заходів церковного управління. Така недостатня участь створює вакуум, у якому ті, хто готовий брати участь, отримують можливість контролювати життя церкви.

Ще однією основною причиною відсутності справжнього конгрегаційного управління може бути те, що багато людей просто не розуміють, як воно діє. Недостатнє навчання баптистських переконань і церковного устрою залишило багатьох людей майже без знання того, як і чому працює конгрегаційне управління.

Чому конгрегаційне управління важливе

Ще одна причина, через яку люди не докладають зусиль для належного функціонування конгрегаційного управління в церкві, полягає в тому, що вони не вважають його справді важливим. Проте конгрегаційне управління є надзвичайно важливим.

Конгрегаційне управління важливе, бо воно багато говорить про основні переконання церкви. Наприклад, відмова дотримуватися того, чого, за нашим переконанням, Біблія навчає про церковний устрій, ставить під сумнів відданість авторитету Божого Слова. Відсутність конгрегаційного управління також може свідчити, що церква не віддана принципам компетентності душі та священства віруючих; адже управління церквою однією людиною або невеликою групою підриває ці основоположні доктрини.

Конгрегаційне управління також важливе для розвитку християнської зрілості членів церкви. Відмова від нього може стримувати духовний розвиток віруючих-священників, позбавляючи їх можливості виявляти свою компетентність душі та здійснювати священство. Повна участь усіх членів у житті церкви дає кожному можливість розвивати дані Богом якості для служіння (Ефесян 4:1–15). Такий розвиток приносить користь не лише окремому членові, а й церкві загалом.

Отже, конгрегаційне управління важливе ще й тому, що воно може сприяти життєвій силі церкви. Коли люди відчувають, що церква також належить їм і вони несуть за неї відповідальність, вони, ймовірно, стають відповідальнішими членами. Можливість впливати на церковні рішення часто спонукає людей допомагати в їх виконанні.

Конгрегаційне управління важливе не лише для церкви, а й для суспільства загалом. Участь у демократичних процесах такого управління готує людей до участі в політичній демократії. Насправді політична демократія багато в чому завдячує баптистському поняттю конгрегаційного управління.

Деякі історики навчали, що конгрегаційне управління виникло в той час, коли західна цивілізація рухалася до демократії в політичному житті. Тому стверджували, що баптистська демократія лише віддзеркалює світську демократію і не є суттєвою складовою церковного життя.

Однак баптистське конгрегаційне управління ґрунтується не на світській демократії, а на біблійному вченні. Насправді політична демократія багато чим завдячує духовним поняттям баптистів та інших людей, які обстоювали свободу, права й відповідальність особистості на підставі біблійної істини. Наприклад, один історик у XIX столітті писав, що Томас Джефферсон, автор Декларації незалежності, відвідував ділові та інші зібрання баптистської церкви поблизу свого дому, спостерігав демократію в дії та визнавав значення баптистів для розвитку американської демократії.

Шляхи зміцнення конгрегаційного управління церквою

Оскільки конгрегаційне управління церквою є суттєвим для баптистської ідентичності й важливим для добробуту церков, окремих членів і суспільства, необхідно вживати заходів для його зміцнення.

Було запропоновано кілька шляхів. Прагнути, щоб членами церкви були народжені згори й духовно зрілі люди. Приділяти велику увагу євангелізації та християнському зростанню. Молитися про здорову участь усіх членів в управлінні. Навчати членів важливості конгрегаційного управління церквою та його зв’язку з іншими основними баптистськими переконаннями. Пояснювати, як має бути організована й функціонувати баптистська церква; цю інформацію слід включати до курсу для нових членів. Під час обрання пастора й дияконів наголошувати на конгрегаційному управлінні церквою, священстві віруючих і компетентності душі.

Слід визнати, що церкви, особливо з великою кількістю членів, можуть стикатися з особливими труднощами в залученні всього членства до конгрегаційного управління. Проте, залучаючи людей до груп і комітетів, делегуючи цим групам певні рішення та проводячи ділові зібрання, на яких усі члени можуть висловлюватися й голосувати, можна зберегти основи конгрегаційного управління.

Висновок

Конгрегаційне управління церквою тісно пов’язане з іншими баптистськими переконаннями, що ґрунтуються на Біблії. Кожен баптист може відіграти свою роль не лише у збереженні, а й у зміцненні цього дорогого нам переконання.

«Хоча баптисти традиційно твердо тримаються поняття конгрегаційного управління церквою, загрози подальшому здійсненню та ефективності цього принципу існують як поза баптистською родиною, так і всередині неї».
Еббі Сміт
Переконання, важливі для баптистів