Спасіння лише благодаттю через віру

«Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас: то дар Божий; не від діл, щоб ніхто не хвалився».
Ефесян 2:8-9

Повсякденні розмови, кінофільми, телевізійні програми та комікси свідчать, що поширене уявлення про спасіння приблизно таке: коли людина помирає, Бог зважує її добрі й погані вчинки. Якщо добрих більше, ніж поганих, людина потрапляє на небо. Якщо поганих більше, ніж добрих, людина потрапляє до пекла. (Іноді пекло взагалі не береться до уваги.) Іншими словами, людські зусилля й діла прокладають дорогу або до неба, або до пекла.

Біблійне зображення спасіння цілком інше. Біблія ясно навчає, що всі згрішили (Римлян 3:23) і що покаранням за гріх є вічна смерть. Проте Бог Своєю благодаттю дав шлях, яким гріх може бути прощений, пекла можна уникнути, а небо — здобути. Цей шлях — віра в Його Сина, Ісуса Христа (Римлян 6:23).

Згідно з Біблією, спасіння дається виключно благодаттю через віру, а не людськими зусиллями чи ділами (Ефесян 2:8-9). Не заперечуючи цінності добрих діл, баптисти впродовж усієї своєї історії проголошували істину, що спасіння дається лише благодаттю через віру.

Лише благодать і віра для спасіння

Баптисти вірять, що Біблія навчає: усі люди обрали гріх, тобто непослух Богові. Наслідком гріха є вічна смерть. Люди не здатні самі врятуватися з цього становища. Бог, із любові до людства, дарував спасіння (Івана 3:16).

Божий дар спасіння доступний через віру в Його Сина, Господа Ісуса Христа. Своїм життям і смертю на хресті Ісус відкриває шлях від вічної смерті до вічного життя. Цей шлях є виявом Божої благодаті. Іти ним можна лише вірою (Римлян 5:1-2).

Хоча Біблія використовує різні образи, щоб пояснити, як Ісус дарує спасіння загиблому людству, у кожному випадку звістка ясна: спасіння доступне лише через віру в Ісуса Христа як Господа і Спасителя. Деякі деномінації вважають, що для спасіння необхідні також хрещення, членство в церкві, добрі діла або таїнства. Баптисти наполягають, що спасіння приходить лише через віру в Ісуса — Божий дар благодаті.

Спасіння є водночас безкоштовним і дорогим

Хоча баптисти наполягають, що спасіння є безкоштовним Божим даром, вони також проголошують його ціну. Спасіння коштувало Богові смерті Його Єдинородного Сина. Воно коштувало Ісусові приниження, страждань і смерті через розп’яття на хресті за наші гріхи. Поширення звістки про спасіння впродовж століть коштувало багатьом вірним свідкам катувань, ув’язнення і смерті. Спасіння також має ціну для людини, яка вірою приймає Божий дар благодаті: воно коштує їй колишнього способу життя, тобто смерті для себе (Матвія 16:24-25).

Тому до спасіння ніколи не слід ставитися легковажно. Говорити про нього недбало — означає заперечувати його величезне значення. Баптисти вірять, що вічна доля кожної людини залежить від її відповіді вірою на Божий благодатний дар Ісуса. Саме тому баптисти відомі ревними євангелізаційними та місіонерськими зусиллями.

Спасіння — це процес благодаті через віру

Практично всі баптистські виклади віри наголошують, що, за Біблією, спасіння охоплює «відродження» (у деяких викладах уживається слово «виправдання»), «освячення» та «прославлення». Деякі баптисти висловлюють це так: ми були спасенні від покарання за гріх (відродження), ми спасаємося від влади гріха (освячення), і ми будемо спасенні від присутності гріха (прославлення). Інші формулюють це так: ми були спасенні; ми спасаємося; ми будемо спасенні.

Як би не висловлювалася ця істина, наголос залишається на благодаті й вірі. Божа благодать дає людині змогу не лише розпочати християнський шлях, а й завершити його. Шляхом спасіння йдуть вірою (Галатів 2:16-20).

Процес спасіння приводить до зміненого життя не лише в майбутньому, а й тут і тепер. Добрі діла не дають спасіння, але спасіння повинно приносити добрі діла (Ефесян 2:10).

Справжню віру неможливо нав’язати

Баптисти наполягають, що ніколи не слід намагатися примусити людину повірити в Ісуса заради спасіння. Насправді баптисти вірять, що справжню віру неможливо нав’язати. Щоб віра була щирою, вона має бути добровільною.

Баптисти звертають увагу на те, що Ісус ніколи нікого не примушував іти за Ним. Служіння Ісуса показує, що люди мають дану Богом здатність обирати: повірити в Нього або відкинути Його. Хоча Ісус ясно викладав наслідки віри й невірства, Він ніколи не застосовував сили, закликаючи людей іти за Ним. Так само учні Ісуса завжди представляли віру як добровільну відповідь на Євангеліє.

Тому баптисти наполягають, що людей ніколи не слід примушувати сповідувати віру в Ісуса. Як зауважив Джордж В. Труетт: «Переслідування може зробити людей лицемірами, але не зробить їх християнами». Баптисти послідовно захищали свободу вибору, тобто релігійну свободу.

Благодать і віра, Божий суверенітет та вільна воля людини

Хоча баптисти погоджуються, що Біблія навчає: спасіння завжди й виключно дається благодаттю через віру, вони по-різному розуміли участь благодаті та віри у спасінні. Наприклад, не всі баптисти однаково розуміли співвідношення Божого суверенітету і вільної волі людини.

Деякі баптисти наголошували на Божому суверенітеті й вважали, що вірою спасуться лише ті, кого Бог у Своїй благодаті наперед визначив до спасіння; вони стверджують, що це спасіння неможливо втратити. Інші баптисти наголошували на вільній волі людини й загалом вважали, що спастися може кожен, хто вірою відповідає на Божий благодатний дар спасіння; дехто з них вірить, що це спасіння можна втратити.

Більшість баптистів вірить, що Біблія стверджує і Божий суверенітет, і свободу людського вибору. Хоча людській мудрості ці дві істини здаються непримиренними, баптисти зазвичай дотримуються обох, часто не намагаючись їх узгодити. Як заявили баптисти, які 1840 року уклали «Статті віри» для Баптистської асоціації Юніон: «Ми віримо у вчення про Божий суверенітет і вільну волю людини як відповідальної істоти». Вони також проголосили: «Ми віримо в остаточну стійкість святих благодаттю до слави».

Отже, більшість баптистів стверджує, що людина має свободу вибору: повірити в Христа як свого Господа і Спасителя або відкинути Христа. Вони наполягають, що кожен, хто відповідає покаянням і вірою в спокутне життя, смерть і воскресіння Ісуса, може бути спасенний (1 Тимофія 2:3-4; 2 Петра 3:9; 1 Івана 2:2). З переконанням вони цитують слова Ісуса: «Щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Івана 3:15). Вони також вірять, що людина, яка справді була спасенна, зберігається Божою силою; це часто називають безпекою віруючого (Івана 10:27-30).

Висновок

Хоча не всі баптисти однаково розуміють значення благодаті й віри, усі баптисти погоджуються, що спасіння є наслідком лише Божої благодаті, прийнятої вірою. Спасіння ніколи не розглядається як людське досягнення, а завжди — як Божий дар. Баптисти в один голос проголошують, що спасіння дається не ділами, а вірою.

Отже, баптисти одностайно стверджують, що хрещення, членство в церкві, Господня вечеря та добрі діла, хоча й важливі, ніколи не є необхідними для спасіння; достатньо лише благодаті через віру.

«Божий задум благодаті проходить через усю Біблію.
Справді, Писання навчає, що цей задум викуплення існує від вічності.
Ще до створення світу всезнаючий Бог знав, що людина згрішить і потребуватиме спасіння.
Проте Боже передбачення цієї події не спричинило її. Вона сталася внаслідок здійснення людиною своєї вільної волі».
Гершел Г. Гоббс,
баптистський пастор і богослов
Цитата з книги «Баптистська віра і послання», перероблене видання, с. 55